Новини атомної енергетики

Україна завдяки будівництва ЦСВЯП отримає ядерну незалежність від Росії – Порошенко

27.04.2018

УНІАН

Україна завдяки будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, яке буде приймати паливо тільки від українських атомних станцій, отримає ядерну незалежність від Росії, куди сьогодні вирушає відпрацьоване українське паливо. Про це заявив президент Петро Порошенко на прес-конференції, присвяченої Чорнобильській трагедії.

«З повноцінним стартом будівництва сховища наша країна отримає ще одну, ядерну, незалежність від Росії», - сказав президент.

За його словами, за 26 років незалежності Україна, як потужна держава з ядерною енергетикою, була єдиною у світі країною, яка не мала власного сховища для відпрацьованого ядерного палива.

«Комусь це було вигідно, щоб ми постійно були на голці у Москви. Сьогодні захочемо – приймемо, завтра захочемо – не приймемо. Захочемо виставити тарифи (на прийом палива – УНІАН), які роздягають українців, – будь ласка», - прокоментував Порошенко повну залежність від Росії у сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом.

Також президент додав, що за послуги з приймання палива Україна щороку платила і платить за 200 млн дол.

«Заповнення сховища до проектного рівня займе близько 50 років», - повідомив глава держави.

Як повідомляв УНІАН, на початку липня 2017 року Держатомрегулювання видала компанії «Енергоатом» ліцензії на будівництво та введення в експлуатацію Централізованого сховища. Будівництво стартувало 9 листопада минулого року.

Довідка УНІАН. Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива буде вміщати ВЯП українських АЕС. Загальна ємність ЦСВЯП складе 16 529 відпрацьованих тепловиділяючих збірок для реакторів типу ВВЕР-440 та ВВЕР-1000. Підрядник будівництва – американська компанія Holtec International.

Держпідприємство «НАЕК «Енергоатом» – найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва понад 50% у загальному обсязі виробництва електроенергії України. На «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни.


Запорізька АЕС почала будівництво сонячної електростанції потужністю 13,6 МВт

20.04.2018

УНІАН

Запорізька АЕС, яка входить до складу Національної атомної енергогенеруючої компанії «Енергоатом», почала будівництво сонячної електростанції потужністю 13,6 МВт. Про це повідомляє прес-служба станції.

Згідно з повідомленням, станція буде мати близько 5 тис. сонячних панелей. Це пілотний проект для «Енергоатому» в сфері сонячної енергетики, за результатами його реалізації компанія прийме подальше рішення про напрямки розвитку альтернативної енергетики.

За інформацією прес-служби, в травні буде проведено тендер і вибрали підрядника, який безпосередньо спроектує і встановить сонячні панелі.

Довідка УНІАН. Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6 000 МВт. На ЗАЕС експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн кВт кожний.

Держпідприємство «НАЕК «Енергоатом» – найбільший виробник електроенергії в Україні з часткою сукупного виробництва понад 50% у загальному обсязі виробництва електроенергії України. На «Енергоатом» покладено функції експлуатуючої організації, яка відповідає за безпеку експлуатації всіх АЕС країни


Голова первинної профспілкової організації Енергоатому Олексій Лич в проекті "Незалежність" на 5 каналі

02.04.2018

 

 


Атомна енергетика залишиться базою енергосистеми України, але їй потрібно навчитися співіснувати з ВДЕ

02.04.2018

Атомна енергетика залишиться основою енергосистеми і базою енергобезпеки України. Незважаючи на зростання частки ВДЕ, частка атомної енергетики повинна зберігатися на існуючому рівні, але АЕС повинні стати більш маневреними.

Про це говорив Володимир Бандуров, голова підкомітету ВР з питань ядерної політики та ядерної безпеки в рамках круглого столу «Роль електроенергетики в підвищенні енергетичної безпеки України», посилаючись на Енергетичну стратегію 2035, прийняту Кабінетом міністрів.

Енергетична стратегія до 2035 року передбачає, що частка атомної енергетики в енергобалансі буде зберігатися приблизно на існуючому рівні – 50 – 55%. При тому, що виробництво електроенергії на АЕС має поступово збільшуватися – до 95 – 100 млрд кВт-год на рік, виходячи із запланованого зростання потреби країни в електроенергії 2% в рік.

«Атомна енергетика залишається головною базовою складовою енергетичної галузі України. І розвиток атомної енергетики – це визначальне завдання посилення енергетичної безпеки України», - підкреслив глава підкомітету.

Але в той же час Енергостратегія передбачає зростання частки «зеленої» енергетики до 22% (з урахуванням великих ГЕС) до 2035 року, а план розвитку ВДЕ передбачає досягнення 11% ВДЕ вже в 2020 році. І це, за словами Бандурова, є одним з викликів для атомної енергетики як в короткосрочной, так і довгостроковій перспективі.

В умовах збільшення частки ВДЕ, прописаних у планах і стратегіях, НАЕК «Енергоатом», оператор усіх діючих українських АЕС, необхідно запровадити можливість оперативного регулювання видачі потужностей.

За словами голови підкомітету, до 2020 року на енергоблоках АЕС має бути впроваджено так званное первинне частотне регулювання потужностей – в діапазоні +- 2% ,«так як ГЕС і ГАЕС вже не зможуть самостійно відстежувати генерацію ВЕС і СЕС, як це відбувається сьогодні». Цього також вимагає приєднання України до ENTSO-E, і такі роботи вже проводяться на першому енергоблоці Запорізької АЕС, наголосив Володимир Бандуров.

Вже до 2025 року «хоча б на 3 – 4 енергоблоках» необхідно запровадити можливість використання режиму вторинного регулювання потужності – за аналогією з АЕС Франції. На сьогодні такі роботи ведуться лише на пілотному енергоблоці №2 Хмельницької АЕС, де вивчаються можливості регулювання потужності +/- 250 МВт, зазначив депутат:

«Це особливо важливо в нових умовах функціонування ринку електроенергії при різкому зростанні частки відновлюваної енергетики до 10 – 12%, коли робота атомних блоків в базовому режимі буде неефективною».

"Зелені" потужності на АЕС

Цікаво також, що в комітеті вважають, що Енергоатом може будувати на територіях АЕС інші потужності – сонячні та вітрові – що допоможе замістити в майбутньому вибувають енергоблоки:

«У Енергоатому є 7 – 8 років для будівництва інших потужностей в санітарно-захисних зонах на майданчиках діючих АЕС, а саме сонячних і вітрових електростанцій, до речі вже є пілотні проекти – на майданчиках Запорізької АЕС та Южно-Української АЕС... Це дійсно реальний шлях заробити кошти як на нове будівництво, так і на зняття з експлуатації діючих атомних блоків».

Він підкреслив, що виведення енергоблоків, що вичерпали свій термін експлуатації, не горами, і що вже зараз необхідно шукати фінансування, як на вивід цих потужностей, так і на потужності, які їх замінять, зокрема модульні атомні реактори:

«До 2035 року у нас закінчується термін експлуатації всіх енергоблоків крім двох. Тому не тільки НАЕК «Енергоатом», але і вся країна повинні думати про те, яким чином ми будемо заміщати вибувають потужності атомних блоків».

elektrovesti.net


Чи потрібна Україні ядерна енергетика

29.03.2018

І якщо так, то що доведеться зробити для її збереження

Атомної електроенергії в нашій країні багато, і вона найдешевша. Мабуть, цей факт сподобався укладачам Енергетичної стратегії України на період до 2035 року, і вони вирішили: нехай так буде завжди. Принаймні, в найближчі десятиліття. Однак експлуатаційний ресурс АЕС не вічний, і він вичерпується. А разом з ним відходить у минуле і епоха дешевого «мирного атома». Щоб зберегти АЕС, доведеться розщедритися не тільки на газ, але і на більш високотехнологічну ядерну галузь.

19 березня в ході круглого столу «Роль електроенергетики в посиленні енергетичної безпеки України» у Верховній Раді спливла «ядерна» тема. На тлі бурхливої ейфорії з приводу відновлюваної генерації, а також новітніх галузевих технологій, які стрімко дешевшають», експерти раптом згадали, що в країні ще є генерація традиційна. Мова, зокрема, йшла про те, що далі робити з атомної генерацією? Відповіді на це питання поки не знайшов ніхто.

Зате професіонали добре знають, що якщо до 2030 р. в Україні не буде побудовано жодного атомного енергоблоку, ядерні потужності в країні почнуть скорочуватися. Мова, в першу чергу, йде виведення з експлуатації самого старого енергоблоку №1 Рівненської АЕС потужністю 440 МВт, якому у 2010 р. ДІЯРУ (Держінспекція ядерного регулювання) видала ліцензію на продовження строку експлуатації на 20 сверхпроектных років.

У 2030 році цей термін закінчується – і реактор зупинять. З цього моменту для вітчизняної ядерної енергетики настає переломний момент: або вона продовжить розвиватися і запускати в дію нові потужності замість виведених, або просто зникне. У 2031 році відправлять на заслужений відпочинок другий блок РАЕС, такої ж потужності, як і перший. Потім прийде черга енергоблоків «тисячників».

У період з 2030-го по 2040 рік, Україні доведеться зупинити 12 з 15 діючих реакторів – у всіх з них закінчиться 30-річний проектний і 20-річний понадпроектний термін експлуатації. Це майже 11 ГВт атомних потужностей з нині діючих 13,8 ГВт.

Після 2040-го року в роботі залишаться тільки два відносно нових енергоблоку №4 Хмельницької та №4 Рівненської АЕС, а також №6 Запорізької АЕС, який був введений в дію в 1996 р.

Чутки про смерть мирного атома перебільшені. Можна припустити, що розробники Енергетичної стратегії України на період до 2035 року були консерваторами. А можливо, позначилося ядерне лобі, оскільки документ передбачає збереження частки АЕС у загальному виробництві електроенергії до 2035 року на нинішньому рівні – більше 50%. І це за умови очікуваного, після 2020 року, щорічного зростання споживання електрики на 2%. Значить, видавати електрики в мережу атомникам доведеться більше: замість нинішніх 85 порядку 95-100 млрд кіловат-годин на рік.

Слід зазначити, що плани Києва з розвитку «мирного атома», незважаючи на їх різке неприйняття з боку «зеленого лобі», цілком узгоджуються з світовими тенденціями. Згідно з прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, зростання ядерних потужностей в період з 2015-го по 2040 р. може скласти 25%, при цьому частка АЕС в загальносвітовому балансі вироблення електрики зросте з 11% до 14%.

За даними МАГАТЕ, на сьогодні в 15 країнах світу на різних стадіях будівництва перебувають 56 ядерних реакторів при загальній чисельності світового атомного парку 449 одиниць.

І хоча основним трендом на світовій енергетичній карті в найближчі 20 років буде залишатися прискорений розвиток відновлюваної енергетики, чутки про швидкої і неминучої смерті АЕС є перебільшеними.

Це означає, що атомний вибір розробників національної енергетичної стратегії цілком може виявитися виправданим. Однак за умови одного «але»: якщо атомники знайдуть гроші на спорудження нових ядерних енергоблоків.

«Енергоатом» приступає до програми заміщення потужностей. Безумовно, НАЕК «Енергоатом» у короткостроковій перспективі має резерви для збільшення вироблення струму навіть на базі існуючих потужностей. Зокрема, за словами першого віце-президента – технічного директора дп НАЕК «Енергоатом» Олександра Шавлакова, в цьому році очікується введення в експлуатацію лінії електропередач ЛЕП 750 кВ «Запорізька АЕС – Каховська», що дозволить зняти проблему «замкненою потужності» на ЗАЕС. Це плюс 700 МВт в енергосистему.

Крім того, ведуться роботи по поліпшенню охолоджуючої здатності водойми-водосховища на Южно-Українській АЕС, яка в літні місяці може працювати тільки двома блоками замість трьох. Все це, безумовно, дозволить НАЭКу підвищити КВВП (коефіцієнт використання встановленої потужності). Проте абсолютно очевидно, що без спорудження нових реакторів українських АЕС виконувати стратегічні плани не зможуть. Зберігати поточний рівень виробітку на діючих реакторах можливо тільки до 2030 року.

Проте вже до 2035 року в проектному строку експлуатації залишиться лише два блоки, а в сверхпроектном – 4. До того часу, крім виведення двох блоків по 440 МВт на РАЕС, можуть бути зупинені ще сім «тисячників».

На думку Олександра Шавлакова, проектування нових ядерних блоків потрібно починати не пізніше 2021 року, а їх будівництво – 2024-25 рр. Це граничні терміни, якщо врахувати, що на передпроектні, проектні, будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи при спорудженні атомного реактора необхідно в середньому 10 років.

Ще більш жорсткі терміни називає голова правління ВАТ «КІ «Енергопроект» Юрій Малахов, який вважає, що в сучасних умовах термін будівництва блоку складає в загальній складності 15 років.

Як повідомила на своїй Facebook-сторінці «Атомна енергетика України» з посиланням на миколаївські ЗМІ, про це Малахов заявив минулого тижня в ході робочої наради на Южно-Українській АЕС. На цій нараді, зокрема, розглядалася дорожня карта будівництва заміщуючих потужностей в НАЕК. За словами керівника «Енергопроекту», якщо дати старт роботам в 2018 році, то новий блок на ЮУАЕС буде введений в експлуатацію до 2033 року. Однак для початку потрібно визначитися ще й з вибором типу реактора. Їм за визначенням не може бути технологія держкорпорації «Росатом». Як з політичних причин, так і в силу потреби в енергетичної диверсифікації.

Южно-Українська АЕС для спорудження нового реактора №4 була вибрана не випадково. Саме майданчик ЮУАЕС, крім ХАЕС, є пріоритетною для старту програми заміщення потужностей «Енергоатому».

Одним словом, якщо Київ має намір продовжити розвивати атомну енергетику, починати потрібно вже сьогодні. Завтра буде пізно. І починати потрібно, зокрема, з розробки національної програми розвитку ядерної енергопромислового комплексу. Галузь, яка виробляє більше половини електроенергії в країні, такої програми заслуговує.

Як зберегти ядерно-енергетичний статус? Однак, щоб приступити до реального спорудження нових АЕС, ні галузевої програми, ні наявності політичної волі на державному рівні виявиться недостатньо. Як вже згадувалось, основною проблемою є пошук інвестицій. Де взяти гроші на будівництво? Які інвестиційні фонди можливо залучити і під які тарифні можливості споживача?

На сьогодні організація фінансування будівництва нових АЕС в Україні є важко здійсненним завданням. А то і зовсім малореалістичним. Особливо, якщо врахувати, що орієнтовна вартість споруди того ж нового блоку AP 1000 компанії Westinghouse може скласти близько $5 млрд.

Станом на 2018 рік навряд чи в світі знайдеться розсудливий інвестор, який погодиться вкладати мільярдні кошти в ядерну енергетику в Україні. На сьогоднішній день труднощі з організацією фінансування ядерних об'єктів відчувають навіть такі країни, як США, Англія або Фінляндія.

Безумовно, з точки зору високої капіталоємності, а також тривалості інвестиційного циклу, атомна енергетика в постфукусимский період є для бізнесу одним з найменш привабливих видів генерації. Позначається і активну протидію ядерних проектів з боку громадської думки, з якою у країнах ліберальної демократії вважаються.

Однак не можна забувати і про безумовні переваги «мирного атома». АЕС є джерелами концентрованої енергії великої потужності, що працюють в стабільному базовому режимі, не забруднюють атмосферу шкідливими викидами, а також володіють найбільш високим КВВП, який доходить до 100%. Плюс паливна складова на атомних станціях в рази нижче, ніж на теплових. А ще наукомісткі ядерні технології можуть використовуватися, крім генерації, в медицині, промисловості, сільському господарстві та інших сферах життєдіяльності.

І якщо знайти засоби для спорудження такого капіталомісткого і долгоокупаемого об'єкта, як ядерний енергоблок, у господарстві він вже точно не завадить.

Однозначних універсальних рішень, як залучити інвестиції в АЕС, на світовому ринку не існує. Найбільш ймовірно, що Києву разом з майбутніми партнерами доведеться знаходити свої комбіновані варіанти залучення необхідних коштів.

Хто і скільки заплатить? Не можна забувати у зв'язку з цим і про те, що тариф на атомну електроенергію в Україні є одним з найнижчих у світі й становить 54,5 копійки за 1 кіловат-годину при ціні теплової генерації в березні 1,96 грн/кВт-ч. Неважко підрахувати, що зростання ціни атомного кіловат-години в умовах конкурентного ринку навіть на одну третину – до 3 американських центів, – вже здатний забезпечити будівництво двох нових ядерних блоків на протязі 10 років. А ще можливо дійсно вдасться налагодити спорудження ХАЕС-3 під експортний контракт. Віриться насилу, але теоретично можливо.

Безумовно, знайдеться чимало експертів, які назвуть атомні плани Енергетичної стратегії завищеними і малореалістичним. Хоча б з точки зору обмеженої купівельної спроможності вітчизняних споживачів. Знайдуться й такі спеціалісти, які скажуть, що ядерна генерація в Україні більше розвиватися взагалі не буде.

Однак якщо врахувати факт цінового перекосу в країні між ТЕС і АЕС в чотири рази, а також перспективу вирівнювання цінового диспаритету між електростанціями в майбутньому енергоринку, можна допустити і третій сценарій: статус розвиненої ядерно-енергетичної держави Києву вдасться зберегти.

Олег Кільницький, mind.ua


Westinghouse заявляє про готовність постачати ядерне паливо для реакторів ВВЕР-440 в Європі

21.03.2018

Українські Новини

Консорціум компаній на чолі з Westinghouse Electric (США) заявляють про готовність постачати ядерне паливо для реакторів ВВЕР-440 в Європі.

Про це йдеться в повідомленні Westinghouse, передають Українські Новини.

Згідно з повідомленням, Westinghouse і вісім європейських партнерів компанії в рамках консорціуму 12 березня оголосили про успішне завершення проекту, фінансованого Європейським Союзом, спрямованого на диверсифікацію поставок ядерного палива для реакторів ВВЕР-440 в Європі.

"Цей проект дуже добре підготував нас до виробництва і постачання палива для ВВЕР-440 на європейські об'єкти, створивши життєздатну альтернативу нинішнім постачання палива з одного джерела. Багато країн Східної Європи сильно залежать від ядерної енергетики, і, таким чином, зміцнення енергетичної безпеки є для нас стратегічним пріоритетом", - заявив віце-президент і керуючий директор Westinghouse в Північній Європі Азіз Даг.

Консорціум розробив концептуальний проект палива і визначив, яким чином можна відновити ланцюжок виробництва і поставок збірок паливних елементів для ВВЕР-440 за прикладом того, що було здійснено компаніями Westinghouse і ENUSA для АЕС " Ловііса (Фінляндії) у 2001-2007 роках.

Крім цього, консорціум розробив і підтвердив пов'язані методи і методологію для ліцензування і використання нового палива.

Також зазначено, що партнером проекту є Національний науковий центр "Харківський фізико-технічний інститут".

Україна експлуатує 2 енергоблоки ВВЕР-440 Рівненської АЕС (енергоблок №1 та №2 РАЕС, Вараш, Рівненська область) сумарною встановленою потужністю 835 МВт.

Як повідомляли Українські Новини, Westinghouse Electric (США) почне постачання ядерного палива на енергоблок №3 Рівненської атомної електростанції (РАЕС, Вараш, Рівненська область) в 2021 році.

Станом на лютий, паливо Westinghouse використовується на 6 енергоблоках, а саме на енергоблоках №2 та №3 Южно-Української АЕС (ПУАЕС, Миколаївська область) і на енергоблоках №1, №3, №4, №5 Запорізької АЕС (ЗАЕС, Енергодар, Запорізька область).

В кінці січня Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" підписала контракт з компанією Westinghouse Electric (США) про постачання ядерного палива до 2025 року.

Новим контрактом передбачається постачання ядерного палива для забезпечення 7 із 15 українських атомних енергоблоків протягом 2021-2025 років, що означає розширення і продовження дії договору на шість енергоблоків, термін дії якого закінчується в 2020 році.


Юрій Недашковський: «Централізоване сховище в Чорнобильській зоні можемо запустити в 2019 році»

19.02.2018
Юрий Недашковский: «Централизованное хранилище в Чернобыльской зоне можем запустить в 2019 году» Тривалий переговорний процес між Україною і США щодо фінансування проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива нарешті завершився.

У середу керівники НАЕК «Енергоатом» і американської урядової корпорації OPIC підписали угоду про страхування політичних ризиків на суму $250 млн, що повністю відкрило шлях для американських інвестицій. Чверть мільярда - насправді дуже серйозна сума не тільки для України, але і для іноземних програм американського уряду. Чому у Вашингтоні погодилися на такий крок? Які гарантії при цьому надає українська сторона і які перспективи відкриває підписана угода? На ці та інші питання відповів у Вашингтоні в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський.

 

ЕНЕРГОАТОМУ ПРИСВОЇЛИ ОДИН З НАЙВИЩИХ КРЕДИТНИХ РЕЙТИНГІВ

- Юрій, перш за все, вітаю з угодою. Чи Можете прокоментувати, яких зусиль коштувало Україні отримати таку довіру з боку OPIC? Як довго тривав процес, і які гарантії українська сторона забезпечила інвесторам?

- Сам по собі проект будівництва Централізованого сховища стартував ще в 2005 році, коли я підписав відповідний контракт. Тривалий час ця робота просто пробуксовувала. Сам контракт передбачав залучення фінансування для виконання всіх робіт, але в 2008 році глобальний криза призвела до банкрутства банку, який виділяв кошти на цей проект, у нього з'явилися нові власники. Тобто, по суті, фінансова схема була вже розвалена на той момент. Ми намагалися довгий час забезпечити фінансування через американський EximBank, але він припинив виділення коштів на такі проекти. Після цього, в 2014 році ми почали шукати інші джерела фінансування, і в 2015-му у нас відбулася перша зустріч з представниками Bank of America, де ми обговорили, яким чином можна було б забезпечити виділення коштів. Тоді з'явилася ідея, що все буде зроблено під гарантії OPIC.

Протягом трьох років тривала дуже напружена робота по проведенню процедури due diligence Енергоатому (детальна незалежна перевірка об'єкта інвестування - ред.). При цьому з'ясовувалися обставини, як працює компанія на енергетичному ринку України, яким чином будуть відбуватися зміни у зв'язку з введенням закону про нової моделі ринку, яка запрацює з 2019 року. Це все враховувалося і, звичайно, вимагало гарантій з боку Уряду України. Крім того був проведений аудит власне проекту побудови Централізованого сховища, а для гарантій OPIC відбувся екологічний аудит, а також аудит цін.

В результаті НАЕК «Енергоатом» був визнаний компанією з гарною кредитною історією. Все це дало можливість забезпечити рейтинг Аа2 для цієї операції, тобто рейтинг облігацій, які були емітовані під залучення $250 млн. Це дуже високий рейтинг, якого взагалі не кожна держава може досягти. Це дало можливість зменшити ставку кредитування, а інвесторам з американського фондового ринку дало гарантії, що вони протягом тривалого 20-літнього періоду будуть мати можливість не тільки повернути свої кошти, але і стабільно отримувати прибуток на куплені облігації.

Тобто, це була трирічна і дуже напружена робота в усіх напрямках.

- Можете зараз назвати найбільших інвесторів, які заходять в проект будівництва Централізованого сховища в Україні?

- Схема проекту передбачає, що у нас договір укладено зі спеціальним трастом, який так і називається в перекладі з англійської - по спорудженню безпечного Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Зараз Bank of America перерахував кошти на траст, і ми будемо вже робити вибірки для того, щоб оплатити перші платежі для компанії Holtec International по виконаним роботам і виготовленому обладнання. Ми також перекредитуємо раніше залучені Енергоатомом кредити, коли ми не мали реальних джерел фінансування, під хороші ставки. Зараз ставка кредитування становить 6,833 - це відмінна процентна ставка, яка говорить про те, що це дуже вигідне залучення коштів.

А щодо інвесторів - це питання не до мене. Це компанії з американського фондового ринку, дуже потужні і дуже надійні, які були зацікавлені в тому, щоб купити ці облігації.

ПЕРШИЙ ЯДЕРНИЙ ПРОЕКТ З ФІНАНСУВАННЯМ З ФОНДОВОГО РИНКУ

- Що означає для України підписана угода крім гарантій за кредитом?

- Так, це не тільки дуже вигідний кредит, не тільки, як ви сказали, повернення OPIC в Україну, це відкриває можливість для подальшого співробітництва. Ми вже починаємо обговорювати з Bank of America нові напрямки співпраці під інші проекти, з якими ми готові ознайомити і довести, що вони є економічно ефективними і можуть гарантувати дуже хороший відсоток для нас як для позичальника, а для інвесторів надати дуже надійну схему вкладення їх коштів. Дуже важливо, що це кошти американського фондового ринку. І це перший ядерний проект в Україні, який буде фінансуватися не тільки за рахунок залучення кредиту в банківській установі, а з американського фондового ринку. Це дуже знаково.

ПОВИННІ ЗАПУСТИТИ В НАСТУПНОМУ РОЦІ

- Скільки потрібно часу для будівництва Централізованого сховища в Україні?

- Роботи ведуться вже давно. В минулому році ми отримали першу партію допоміжного обладнання. Вона розмитнена і зараз зберігається на одній з наших атомних станцій. Вже розроблені і виготовлені перші зразки основного устаткування, і команда Енергоатому зараз паралельно працює на заводах Holtec International в Пітсбурзі і Кемдені (США) і бере участь в заводських приймальних випробуваннях. По графіку запланованих робіт, у другій половині 2019 року ми повинні поставити перші контейнери на майданчик Централізованого сховища.

До цього ми отримали ліцензії Держатомрегулювання на будівництво та експлуатацію Централізованого сховища, почали будівельні роботи у минулому році. Зараз завершені роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС біля смт. Буряківка, зокрема, з вертикального планування, знятий родючий шар і вирівняли пісок, що дозволило дуже серйозно поліпшити дозиметричну обстановку. Я особисто пройшовся 5,5 км з дозиметром, і радіоактивний фон там набагато менше ніж у Києві.

Крім того, розпочато роботи зі спорудження під'їзної залізничної колії загальною протяжністю 5,5 км Більше половини цієї колії вже реально побудовано і фактично по всій довжині зроблена відповідна насип. Тобто, свою частину в Україні Енергоатом спільно з підрядними організаціями планують завершити та ввести перший пусковий комплекс в експлуатацію в другій половині наступного року.

- Загальний розмір фінансування цього проекту? Адже $250 млн - це просто гарантія для інвесторів.

- Що стосується інвестицій, то вартість контракту з Holtec International становить $299 млн. Інвестиційна складова цього контракту, там де ми інвестували в розробку технологій, зразки, ліцензування складає $78 млн. Все інше - це вартість контейнерів, які будуть поставлятися для пускових комплексів об'ємом приблизно 20% від загальної потужності цього сховища.

НОВІ РЕАКТОРИ ДЛЯ АЕС

- Коли у вересні минулого року Holtec International відкрила завод з виробництва малих модульних реакторів в Нью-Джерсі, президент компанії Кріс Сінгх сказав, що розглядає можливість відкрити подібне підприємство в Україні. Щось змінилося з того часу, були зрушення?

- Ми рухаємося в цьому напрямку. Holtec International крім виготовлення контейнерів для відпрацьованого ядерного палива є також розробником так званих малих модульних реакторів. Цей технологічний кампус, де ми перерізали стрічку у вересні минулого року біля Філадельфії (в місті Кемден - Ред.), призначений не тільки для виробництва контейнерів, але і для майбутнього виробництва корпусів цих реакторів. Президент Holtec International Кріс Сінгх прогнозує великий попит на малі модульні реактори, зокрема, на Близькому Сході у нього вже законтрактовані великі обсяги. Тому, йому буде потрібен не один завод в Кемдені (США), він планує відкрити ще два так званих логістичних центрах, тобто побудувати ще два таких заводи. Один, за його словами, планується розмістити в Індії, а другий - в Україні, тому що він вже тривалий час реалізує свої проекти в Україні. До речі, Сховище №2 на Чорнобильській станції теж обладнується Holtec International. Їм дуже подобається працювати з українськими інженерами, оскільки вони мають високий технологічний рівень, високий рівень обізнаності та інженерної грамотності. На основі цього досвіду їм цікаво надалі відштовхуватися від України.

- Якщо говорити про часові перспективи, то коли цей завод може з'явитися в Україні?

- Це буде залежати від процедури ліцензування самого малого модульного реактора SMR-160 потужністю 160 МВт, який розробляє зараз HoltecInternational. Вони вже зараз почали процес ліцензування в Канаді. Позитивні висновки канадського регулятора дадуть їм можливість почати будівництво, за їхніми планами, приблизно в 2023-2024 роках для Близького Сходу. І далі, в залежності від кількості замовлень на ці реактори, Holtec буде визначатися з подальшим спорудженням своїх логістичних центрів на території Євразії - в Україні та Індії.

Що стосується Енергоатому, то ми дуже зацікавилися проектом малих модульних реакторів, і зараз ми розробляємо спільно з нашим Держатомрегулювання та київським представництвом Holtec International план заходів щодо пілотного проекту впровадження перших малих модульних реакторів на Рівненській АЕС натомість енергоблоків номер один і два з реакторами ВВЕР-440, які до 2030 року відпрацюють свій проектний ресурс. Якщо нова технологія успішно піде і буде ліцензована, то впровадження нових реакторів в Україні буде дуже перспективним як заміщуючих потужностей, а також, можливо, для впровадження на нових майданчиках.

Автор Ярослав Довгопол, Вашингтон

Фото автора

Укрінформ




Юрій Недашковський, президент Енергоатома: «Централізоване сховище в Чорнобилі можемо запустити в 2019 році»

16.02.2018
Юрий Недашковский, президент Энергоатома: «Централизованное хранилище в Чернобыле можем запустить в 2019 году» Тривалий переговорний процес між Україною і США щодо фінансування проекту будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива нарешті завершився.

У середу керівники НАЕК «Енергоатом» і американської урядової корпорації OPIC підписали угоду про страхування політичних ризиків на суму $250 млн, що повністю відкрило шлях для американських інвестицій. Чверть мільярда - насправді дуже серйозна сума не тільки для України, але і для іноземних програм американського уряду. Чому у Вашингтоні погодилися на такий крок? Які гарантії при цьому надає українська сторона і які перспективи відкриває підписана угода? На ці та інші питання відповів у Вашингтоні в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу президент ДП НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський.

 

Енергоатому присвоїли один з найвищих кредитних рейтингів

- Юрій, перш за все, вітаю з угодою. Чи Можете прокоментувати, яких зусиль коштувало Україні отримати таку довіру з боку OPIC? Як довго тривав процес, і які гарантії українська сторона забезпечила інвесторам?

- Сам по собі проект будівництва Централізованого сховища стартував ще в 2005 році, коли я підписав відповідний контракт. Тривалий час ця робота просто пробуксовувала. Сам контракт передбачав залучення фінансування для виконання всіх робіт, але в 2008 році глобальний криза призвела до банкрутства банку, який виділяв кошти на цей проект, у нього з'явилися нові власники. Тобто, по суті, фінансова схема була вже розвалена на той момент. Ми намагалися довгий час забезпечити фінансування через американський EximBank, але він припинив виділення коштів на такі проекти. Після цього, в 2014 році ми почали шукати інші джерела фінансування, і в 2015-му у нас відбулася перша зустріч з представниками Bank of America, де ми обговорили, яким чином можна було б забезпечити виділення коштів. Тоді з'явилася ідея, що все буде зроблено під гарантії OPIC.

Протягом трьох років тривала дуже напружена робота по проведенню процедури due diligence Енергоатому (детальна незалежна перевірка об'єкта інвестування - ред.). При цьому з'ясовувалися обставини, як працює компанія на енергетичному ринку України, яким чином будуть відбуватися зміни у зв'язку з введенням закону про нової моделі ринку, яка запрацює з 2019 року. Це все враховувалося і, звичайно, вимагало гарантій з боку Уряду України. Крім того був проведений аудит власне проекту побудови Централізованого сховища, а для гарантій OPIC відбувся екологічний аудит, а також аудит цін.

В результаті НАЕК «Енергоатом» був визнаний компанією з гарною кредитною історією. Все це дало можливість забезпечити рейтинг Аа2 для цієї операції, тобто рейтинг облігацій, які були емітовані під залучення $250 млн. Це дуже високий рейтинг, якого взагалі не кожна держава може досягти. Це дало можливість зменшити ставку кредитування, а інвесторам з американського фондового ринку дало гарантії, що вони протягом тривалого 20-літнього періоду будуть мати можливість не тільки повернути свої кошти, але і стабільно отримувати прибуток на куплені облігації.

Тобто, це була трирічна і дуже напружена робота в усіх напрямках.

- Можете зараз назвати найбільших інвесторів, які заходять в проект будівництва Централізованого сховища в Україні?

- Схема проекту передбачає, що у нас договір укладено зі спеціальним трастом, який так і називається в перекладі з англійської - по спорудженню безпечного Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива. Зараз Bank of America перерахував кошти на траст, і ми будемо вже робити вибірки для того, щоб оплатити перші платежі для компанії Holtec International по виконаним роботам і виготовленому обладнання. Ми також перекредитуємо раніше залучені Енергоатомом кредити, коли ми не мали реальних джерел фінансування, під хороші ставки. Зараз ставка кредитування становить 6,833 - це відмінна процентна ставка, яка говорить про те, що це дуже вигідне залучення коштів.

А щодо інвесторів - це питання не до мене. Це компанії з американського фондового ринку, дуже потужні і дуже надійні, які були зацікавлені в тому, щоб купити ці облігації.

 

Перший ядерний проект з фінансуванням з фондового ринку

- Що означає для України підписана угода крім гарантій за кредитом?

- Так, це не тільки дуже вигідний кредит, не тільки, як ви сказали, повернення OPIC в Україну, це відкриває можливість для подальшого співробітництва. Ми вже починаємо обговорювати з Bank of America нові напрямки співпраці під інші проекти, з якими ми готові ознайомити і довести, що вони є економічно ефективними і можуть гарантувати дуже хороший відсоток для нас як для позичальника, а для інвесторів надати дуже надійну схему вкладення їх коштів. Дуже важливо, що це кошти американського фондового ринку. І це перший ядерний проект в Україні, який буде фінансуватися не тільки за рахунок залучення кредиту в банківській установі, а з американського фондового ринку. Це дуже знаково.

 

Повинні запустити в наступному році

- Скільки потрібно часу для будівництва Централізованого сховища в Україні?

- Роботи ведуться вже давно. В минулому році ми отримали першу партію допоміжного обладнання. Вона розмитнена і зараз зберігається на одній з наших атомних станцій. Вже розроблені і виготовлені перші зразки основного устаткування, і команда Енергоатому зараз паралельно працює на заводах Holtec International в Пітсбурзі і Кемдені (США) і бере участь в заводських приймальних випробуваннях. По графіку запланованих робіт, у другій половині 2019 року ми повинні поставити перші контейнери на майданчик Централізованого сховища.

До цього ми отримали ліцензії Держатомрегулювання на будівництво та експлуатацію Централізованого сховища, почали будівельні роботи у минулому році. Зараз завершені роботи в зоні відчуження Чорнобильської АЕС біля смт. Буряківка, зокрема, з вертикального планування, знятий родючий шар і вирівняли пісок, що дозволило дуже серйозно поліпшити дозиметричну обстановку. Я особисто пройшовся 5,5 км з дозиметром, і радіоактивний фон там набагато менше ніж у Києві.

Крім того, розпочато роботи зі спорудження під'їзної залізничної колії загальною протяжністю 5,5 км Більше половини цієї колії вже реально побудовано і фактично по всій довжині зроблена відповідна насип. Тобто, свою частину в Україні Енергоатом спільно з підрядними організаціями планують завершити та ввести перший пусковий комплекс в експлуатацію в другій половині наступного року.

- Загальний розмір фінансування цього проекту? Адже $250 млн - це просто гарантія для інвесторів.

- Що стосується інвестицій, то вартість контракту з Holtec International становить $299 млн. Інвестиційна складова цього контракту, там де ми інвестували в розробку технологій, зразки, ліцензування складає $78 млн. Все інше - це вартість контейнерів, які будуть поставлятися для пускових комплексів об'ємом приблизно 20% від загальної потужності цього сховища.

 

Нові реактори для АЕС

- Коли у вересні минулого року Holtec International відкрила завод з виробництва малих модульних реакторів в Нью-Джерсі, президент компанії Кріс Сінгх сказав, що розглядає можливість відкрити подібне підприємство в Україні. Щось змінилося з того часу, були зрушення?

- Ми рухаємося в цьому напрямку. Holtec International крім виготовлення контейнерів для відпрацьованого ядерного палива є також розробником так званих малих модульних реакторів. Цей технологічний кампус, де ми перерізали стрічку у вересні минулого року біля Філадельфії (в місті Кемден - Ред.), призначений не тільки для виробництва контейнерів, але і для майбутнього виробництва корпусів цих реакторів. Президент Holtec International Кріс Сінгх прогнозує великий попит на малі модульні реактори, зокрема, на Близькому Сході у нього вже законтрактовані великі обсяги. Тому, йому буде потрібен не один завод в Кемдені (США), він планує відкрити ще два так званих логістичних центрах, тобто побудувати ще два таких заводи. Один, за його словами, планується розмістити в Індії, а другий - в Україні, тому що він вже тривалий час реалізує свої проекти в Україні. До речі, Сховище №2 на Чорнобильській станції теж обладнується Holtec International. Їм дуже подобається працювати з українськими інженерами, оскільки вони мають високий технологічний рівень, високий рівень обізнаності та інженерної грамотності. На основі цього досвіду їм цікаво надалі відштовхуватися від України.

- Якщо говорити про часові перспективи, то коли цей завод може з'явитися в Україні?

- Це буде залежати від процедури ліцензування самого малого модульного реактора SMR-160 потужністю 160 МВт, який розробляє зараз HoltecInternational. Вони вже зараз почали процес ліцензування в Канаді. Позитивні висновки канадського регулятора дадуть їм можливість почати будівництво, за їхніми планами, приблизно в 2023-2024 роках для Близького Сходу. І далі, в залежності від кількості замовлень на ці реактори, Holtec буде визначатися з подальшим спорудженням своїх логістичних центрів на території Євразії - в Україні та Індії.

Що стосується Енергоатому, то ми дуже зацікавилися проектом малих модульних реакторів, і зараз ми розробляємо спільно з нашим Держатомрегулювання та київським представництвом Holtec International план заходів щодо пілотного проекту впровадження перших малих модульних реакторів на Рівненській АЕС натомість енергоблоків номер один і два з реакторами ВВЕР-440, які до 2030 року відпрацюють свій проектний ресурс. Якщо нова технологія успішно піде і буде ліцензована, то впровадження нових реакторів в Україні буде дуже перспективним як заміщуючих потужностей, а також, можливо, для впровадження на нових майданчиках.

 

Автор Ярослав Довгопол, Вашингтон

Фото автора

Укрінформ




Інтерв'ю президента "Енергоатому" Юрія Недашковського Українській службі «Голосу Америки»

15.02.2018
Интервью президента Энергоатома Юрия Недашковского Украинской службе «Голоса Америки»

Вашингтон, 14 лютого 2018 року

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський та президент і виконавчий директор американської урядової Корпорації закордонних приватних інвестицій США Рей Вешборн (OPIC) підписали угоду, пов’язану з фінансуванням будівництва в Україні Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП). Урочиста церемонія відбулась 14 лютого 2018 року у Вашингтоні. Відповідно до угоди, «Bank of America/Merrill Lynch» організував розміщення облігацій з фіксованою ставкою на фондовому ринку США для запозичення 250 млн дол. під зобов’язання страхування ризиків з боку OPIC. 

Про деталі угоди та її значення для української енергетики Юрій Недашковський розповів в інтерв'ю Українській службі «Голосу Америки»

Кореспондент "Голосу Америки": Розкажіть про деталі проекту. Коли має бути побудоване це сховище. Як воно має працювати та звідки будуть надходити ядерні відходи?

Юрій Недашковський: Перш за все я хотів би сказати, що це не ядерні відходи, а відпрацьоване ядерне паливо, яке саме по собі містить ще близько 97%, за масою, дуже цінних хімічних елементів - ізотопів, які можуть ділитися, тобто в майбутньому воно може бути використане для виробництва нового палива та виробництва електричної енергії. ЦСВЯП будується в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Споруджує його Енергоатом за контрактом з американською компанією Holtec International. Підписання кредитної угоди та гарантійної угоди з OPIC щодо залучення на американському фондовому ринку 250 млн дол., яке сьогодні відбулось, це дуже серйозна фінансова складова цього проекту.

Архітектура проекту дуже складна і те, що ми сьогодні говоримо про залучення кредиту в 250 млн дол. – це тільки частина цього проекту. Сам проект передбачає і виконання робіт безпосередньо в зоні відчуження Чорнобильської АЕС. І виробництво обладнання, а це контейнери та спеціальне технологічне обладнання, на американських заводах компанії Holtec International у Пітсбурзі та у Кемптоні. І модифікація трьох атомних електростанцій, з яких буде вивозитися це ядерне паливо до Централізованого сховища – це Хмельницька, Рівненська та Южно-Українська атомні електростанції.

Кореспондент "Голосу Америки": Коли планується введення в експлуатацію цього об’єкту?

Юрій Недашковський: Об’єкт буде будуватися та експлуатуватися протягом 100 років. Але перший пусковий комплекс планується ввести в експлуатацію у другій половині наступного - 2019 року.

Кореспондент "Голосу Америки": Скільки грошей Україна зекономить внаслідок того, що не треба буде відправляти ці матеріали у Росію?

Юрій Недашковський: Сьогодні обсяг відправлення відпрацьованого ядерного палива до радіохімічних комбінатів РФ складає, в грошовому еквіваленті, до 200 млн дол. щорічно. Введення в експлуатацію ЦСВЯП дасть Україні можливість економити 130-150 млн дол. щороку. Крім того, це не тільки дуже економічно привабливий проект. Цей проект безпосередньо спрямований на посилення енергетичної безпеки України, оскільки завдяки йому Україна позбавляється залежності від російських радіохімічних комбінатів. Практично за кілька років він окупить всі ті інвестиції, які вкладені на цьому етапі.

Кореспондент "Голосу Америки": Ви зауважили, що схема залучення фінансування і гарантії OPIC під цей проект, це досить унікальне явище. Американська корпорація фактично гарантує страхування грошей від політичних ризиків в Україні. Які гарантії український Уряд надає зі свого боку та чому американська корпорація вірить українській владі, що ці кошти будуть повернуті вчасно?

Юрій Недашковський: Дуже гарне запитання. Над відповіддю на це запитання ми працювали три роки. Опрацьовували та розробляли саму схему фінансування, було проведено незалежний due diligence Енергоатома, як позичальника цих коштів. Було проведено експертизу та аудиту самого проекту. Це була експертиза, як з точки зору економіки та фінансів проекту, так і з точки зору його окупності. Екологічна експертиза, ядерна безпека – всі ці питання підлягали експертизі. За результатами цієї масштабної трирічної роботи було зроблено дуже серйозний висновок про те, що цей проект надзвичайно надійний для інвесторів. Самі облігації, які вже по суті емітовано і сьогодні ми закривали транзакцію, вони мають дуже високий рейтинг. Moody's оцінив їх рейтинг на рівні «Аа2». Й це дуже високий рейтинг взагалі для залучення коштів.

Як повідомляв «Голос Америки», коментуючи співпрацю з Енергоатомом, голова агенції OPIC Рей Вешборн також наголосив на важливості проекту будівництва ЦСВЯП для енергетичної незалежності України.

«Допоки український уряд продовжує реформи, ми почуваємось там дуже комфортно як інвестори. Це те, за чим ми дуже пильно стежимо, але вони досягають великого прогресу. Для нас дуже важливо, щоб українці мали енергетичну незалежність. Думаю, це крок вперед. Нас особливо приваблює енергетичний сектор, чи це природний газ чи відкриття нафтових родовищ чи транспортування», - заявив Рей Вешборн.

У свою чергу віце-президент ОРІС з структурованих фінансів та страхування Трейсі Вебб зазначила, що український проект став інноваційним для цієї державної установи США, адже, як правило, ОРІС не кредитує іноземні держави або державні підприємства.

В цьому ж випадку, головним учасником проекту стала українська державна компанія "Енергоатом".

Інноваційна та складна структура залучення фінансування зробила можливим доступ для "Енергоатома" на ринки запозичень США, що означає безпрецедентну можливість фінансування проекту на привабливих умовах для цієї української державної корпорації. Гроші для реалізації проекту будуть залучатись у приватних інвесторів шляхом випуску облігацій.

"Це – перша угода ОРІС, побудована таким чином, і нам приємно стати партнерами з цього інноваційного проекту", - наголосила Трейсі Вебб.

Агентство Moody’s присвоїло облігаціям рейтинг Аа2 зі стабільним прогнозом. Організатором продажу облігацій на ринку США став банк BA Merryl Lynch.

«Це на 15 пунктів вище за суверенний рейтинг України, який, наразі, є на рівні Caa2», - відзначила Трейсі Вебб.

Таким чином, українська державна компанія змогла вийти на ринок запозичень США, обсяг якого складає 40 трильйонів доларів, відзначили в ОРІС.


Держатомрегулювання не має зауважень до експлуатації ядерного палива Westinghouse

15.02.2018

Державна інспекція ядерного регулювання не має зауважень і вважає надійною експлуатацію ядерного палива виробництва американсько-японської компанії Westinghouse, яка є альтернативою паливо виробництва російської компанії "ТВЕЛ", і вже використовується на шести енергоблоках українських АЕС.

Як передає кореспондент УНІАН, про це під час презентації річного звіту роботи Держатомрегулювання повідомив директор Департаменту з питань безпеки ядерних установок Борис Столярчук.

"У Держатомрегулювання на поточний момент немає зауважень до надійної роботи палива виробництва компанії Westinghouse", - сказав він.

За словами Столярчука, на сьогодні паливо Westinghouse експлуатується на другому і третьому енергоблоках Південно-Української АЕС, а також на першому, третьому, четвертому і п'ятому блоках Запорізької АЕС.

Як повідомляв УНІАН, у рамках диверсифікації джерел постачання ядерного палива для атомних станцій України і зниження залежності від одного джерела – російської компанії "ТВЕЛ" - держкомпанія "Енергоатом" у квітні 2014 року уклала договір з американсько-японської компанією Westinghouse, яка виробляє паливо на своєму заводі в Швеції.

За підсумками першого півріччя 2017 року "Енергоатом" скоротив частку поставок ядерного палива з Росії до 49% з 58%, при цьому частка постачань від Westinghouse склала 51%. На тлі скорочення Україною залежності від ядерного палива компанії "ТВЕЛ" в російських ЗМІ неодноразово публікуються необґрунтовані заяви про небезпеку використання палива Westinghouse на українських енергоблоках ВВЕР.

В кінці січня 2018 року "Енергоатом" і Westinghouse продовжили термін дії договору про постачання ядерного палива для семи з 15 українських атомних енергоблоків на період 2021-2025 років.

УНІАН