Новини НАЕК Енергоатом

Енергоблок №4 Запорізької АЕС відключено від енергомережі для проведення поточного ремонту

22.11.2017

22 листопада 2017 року о 15:12 згідно з попередньою заявкою енергоблок №4 Запорізької АЕС відключено від енергомережі для проведення поточного ремонту тривалістю 10 діб (до 02.12.2017).

На даний час на Запорізькій АЕС в роботі знаходяться три енергоблоки. Сумарна потужність генераторів становить 2 720 МВт.

Зауважень до роботи основного устаткування діючих енергоблоків та персоналу немає.

Радіаційний фон в районі розташування Запорізької АЕС і в санітарно-захисній зоні (територія навколо АЕС радіусом 2,5 км) – 8-12 мікрорентген на годину, що відповідає природному радіаційному фону.

Довідка. Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об'єкт в Україні та Європі зі встановленою потужністю 6 000 МВт. На ЗАЕС експлуатуються 6 енергоблоків потужністю 1 млн кВт кожен. Перший енергоблок був введений в експлуатацію в 1984 році, другий – в 1985 р., третій – в 1986 р., четвертий – в 1987 р., п'ятий – в 1989 р., шостий – у 1995 році. Починаючи з 1984 року, внесок Запорізької АЕС в енергетику країни зріс з 2 до 22%.


Енергоатом провів в Южноукраїнську публічні обговорення питань реалізації КЗПБ

22.11.2017

21 листопада в інформаційному центрі Южно-Української АЕС відбулися публічні обговорення питань реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КзПБ) та Плану екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ) КзПБ, які реалізовані станом на 30 вересня 2017 року.

В обговоренні взяли участь фахівці НАЕК «Енергоатом», ВП «Южно-Українська АЕС», консультант групи управління проектом КзПБ, директор ТОВ «АЕСКАР», представники ВП «Атомпроектінжиніринг» і громадськості міста Южноукраїнськ.

Відкриваючи публічні обговорення, начальник відділу інформаційно-іміджевих проектів Центру зовнішніх інформаційних комунікацій НАЕК «Енергоатом» Роман Зібницький надав інформацію про мету заходу. Насамперед, це підтримання конструктивних тривалих взаємовідносин з особами, які зазнають або потенційно можуть зазнати впливу від реалізації КзПБ.

Начальник управління планування та фінансування ВП «Атомпроектінжиніринг» Максим Пишний в своїй доповіді розповів про реалізацію Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України. З 1278 її заходів вже виконано 701. Що стосується ЮУАЕС, то з 188 заходів вже реалізовано 116, тобто більше половини. Влітку експерти, залучені банками-кредиторами, відвідали майданчик ЮУАЕС та на власні очі пересвідчилися у тому, що безпосередньо на енергоблоках роботи виконано відповідно до наданих звітів.

Інженер відділу екології дирекції з ядерної та радіаційної безпеки НАЕК «Енергоатом» Олена Куницька довела до відома громадськості План екологічних заходів, який є невід’ємною частиною КзПБ. В своїй доповіді вона зазначила, що останню екологічну оцінку КзПБ було проведено в 2017 році, а екологічний аудит - в 2015-му. На наступний рік запланований черговий аудит. Його виконавця буде визначено згідно з законодавством України про закупівлі.

«Однією з умов надання кредиту є розробка стандарту проведення «Оцінки впливу на навколишнє середовище» для проектів, що реалізуються НАЕК «Енергоатом». Роботу над цим документом буде завершено після набрання чинності відповідним новим законом», – зазначила Олена Куницька. У свою чергу консультант групи управління проектом КзПБ Людвіг Литвинський підкреслив, що активну участь у розробці цього законопроекту брали спеціалісти Енергоатому. Свою доповідь експерт присвятив стану реалізації виконання плану екологічних та соціальних заходів КзПБ та реалізації плану залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) КзПБ.

Наостанок Роман Зібницький представив «Нефінансовий звіт – 2016», який комплексне уявлення про діяльність НАЕК «Енергоатом» у галузі сталого розвитку у стислій формі, а також є ефективним інструментом впровадження змін у самій компанії.

Що ж до реалізації заходів КзПБ безпосередньо на ЮУАЕС, то відповідаючи на запитання про те, які пункти програми найбільше впливають на покращення цільових критеріїв безпеки, заступник головного інженера з модернізації та реконструкції ВП ЮУАЕС Андрій Біндюков назвав такі «постфукусімські» заходи як модернізація системи автоматичного управління резервними дизель-електричними станціями та впровадження системи примусового фільтрованого скиду парогазової суміші з гермооболонки в умовах важких аварій.

Учасників публічних обговорень цікавили такі питання як реалізація планів з корпоратизації НАЕК» Енергоатому», проведення якої є однією з умов банків-кредиторів, заохочення молоді до вступу у виші за профільними атомними спеціальностями, вплив діяльності з реалізації КзПБ на економічний та психологічний стан мешканців зони спостереження АЕС.

Довідка. Комплексна (зведена) програма підвищення безпеки енергоблоків АЕС України була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 року №1270, розроблена відповідно до Указу Президента України від 12 травня 2011 року №585 про введення в дію рішення засідання Ради національної безпеки і оборони України з питань безпеки АЕС України та перспектив розвитку атомної енергетики України в світлі подій на АЕС «Фукусіма-1». Витрати на виконання КзПБ здійснюються за рахунок власних коштів НАЕК «Енергоатом», а також коштів, наданих як кредити Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євратомом. Для проектів, що кредитуються ЄБРР, банком визначені спеціальні Вимоги щодо реалізації проекту для ключових аспектів з екологічних та соціальних питань і впливів. Якщо, як у випадку з КзПБ, запропонована діяльність стосується існуючих об'єктів чи майданчиків, позичальник має прийняти та впровадити План екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ), а також скласти, оприлюднити та виконувати План залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) протягом виконання проекту.

ПЕСЗ КзПБ та ПЗЗС КзПБ були оприлюднені та залишаються доступними на офіційному веб-сайті НАЕК «Енергоатом» за посиланням.




На РАЕС триває підготовка до продовження ресурсу енергоблоку №3

22.11.2017
На РАЕС відбулося засідання оперативного штабу з питань реалізації заходів, які включені до Програми підготовки енергоблоку №3 до продовження терміну експлуатації (ПТЕ), як капітальних, так і некапітальних, а також заходів за напрямком «модернізація, підвищення безпеки».

Чергова технічна нарада проходила на чолі з генеральним директором РАЕС Павлом Павлишиним за участю головного інженера – першого заступника гендиректора Павла Ковтонюка, заступників головного інженера, керівників структурних підрозділів підприємства.

Як зауважив заступник головного інженера РАЕС з модернізації та управління ресурсом Сергій Григораш, відповідно до «Програми підготовки блоку №3 до продовження терміну експлуатації» та плану-графіку заходів з ПТЕ необхідно реалізувати 129 заходів, з яких на сьогоднішній день виконано 120, решта – перебувають у роботі.

У ході засідання обговорено результати інспекційного обстеження Держатомрегулювання України енергоблоку №3, які підтверджують, що блок-мільйонник готовий до планово-попереджувального ремонту. Також відзначено відсутність проблемних питань щодо заходів некапітального характеру, які виконані успішно в повному обсязі та у затверджені терміни.

Крім того, оперативний штаб розглянув стан реалізації 24 заходів за напрямком «модернізація, підвищення безпеки», які виконуються на сьогоднішній день в рамках Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КЗПБ). З них 21 захід реалізується виключно за кошти Компанії, а для 3 заходів, закупівля обладнання, фінансується за рахунок кредитів ЄБРР та Євратом.

Нагадуємо, що 23 листопада в інформаційному центрі РАЕС «Полісся» відбудуться публічні обговорення з питань реалізації КЗПБ та ПЕСЗ КЗПБ, які проводяться з метою підтримання конструктивних взаємовідносин із зацікавленими сторонами.




На Хмельницькій АЕС відбулися планові пожежно-тактичні навчання

22.11.2017

21 листопада цього року на території Хмельницької АЕС відбулися планові пожежно-тактичні навчання фахівців оперативно-координаційного центру Головного управління державної служби з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС) України у Хмельницькій області. За легендою навчань, у резервній дизельній електростанції енергоблоку №1 внаслідок порушення правил пожежної безпеки під час проведення газозварювальних робіт загорілося дизельне паливо. Внаслідок чого спалахнула пожежа на площі близько 16 м2.

За умовою навчань, на місце події з підвищеною небезпекою, було направлено підрозділи 7-ї і 8-ї державних пожежно-рятувальних частин міста атомників. Усього до навчання було залучено 30 рятувальників та 8 одиниць спеціальної пожежно-рятувальної техніки. Загалом від моменту повідомлення про подію до остаточної ліквідації умовної пожежі минуло близько 30хв, - результат цілком задовільний, - зазначили фахівці оперативно-координаційного центру, які спостерігали за діями колег.

Після практичного відпрацювання умовного гасіння пожежі відбулося дослідження усіх ділянок і локацій Хмельницької атомної станції. І наостанок вогнеборці підбили підсумки роботи та окреслили перспективи на майбутнє.

Рятувальники запевняють, що подібні навчання є надзвичайно важливими для підвищення кваліфікації, вдосконалення професіоналізму підрозділів і керівного складу відомства. Безпека особливо небезпечних об’єктів, закладів і масовим перебуванням людей у пріоритеті фахівців Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області.




21 листопада атомними станціями вироблено 245,87 млн кВт-г електроенергії

22.11.2017

22 листопада на атомних станціях України в роботі 12 з 15 енергоблоків.

На енергоблоці №1 Запорізької АЕС 95-а доба середнього планового ремонту.

На енергоблоці №6 Запорізької АЕС 11-а доба капітального планового ремонту.

На енергоблоці №1 Хмельницької АЕС 16-а доба капітального планового ремонту.

Диспетчерські графіки генерації становлять: для ЗАЕС – 3 560 МВт, РАЕС – 2 500 МВт, ЮУАЕС – 3 040 МВт, ХАЕС – 1 010 МВт.

Минулої доби, 21 листопада, станціями вироблено 245,87 млн кВт-г електроенергії.

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на промислових майданчиках АЕС - у межах норми.


Президент Енергоатома та віце-міністр енергетики Польщі обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС»

21.11.2017
Президент Енергоатома та віце-міністр енергетики Польщі обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС»

Президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський та віце-міністр енергетики Польщі Анджей Піотровський обговорили стан реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», який передбачає експорт електроенергії з енергоблоку №2 Хмельницької АЕС до країн ЄС. Зустріч Юрія Недашковського та Анджея Піотровського відбулась 20 листопада у ході ознайомчого візиту польської делегації на Хмельницьку АЕС.

До складу польської делегації також увійшли директор департаменту атомної енергетики Міністерства енергетики Польщі Йозеф Соболевський, віце-президент компанії PGE EJ 1 sp. z o.o. (підрозділ польської енергокомпанії PGE, створений для реалізації проекту будівництва у Польщі першої атомної електростанції) Павел Зареба, виконавчий директор з управління активами енергокомпанії Tauron Group Богуслав Олексій та інші.

Коментуючи перспективи проекту Юрій Недашковський відзначив, що енергоміст Україна-ЕС може стати мостом між енергосистемами Північної та Південної Європи. «Лінії електропередач від енергоблоку №2 ХАЕС на польський Жешув та на Західноукраїнську підстанцію і далі на угорську підстанцію Альбертирша в перспективі можуть стати не лише енергомостом до Європи, але й енергомостом між Північчю та Півднем Європи. Пропускна спроможність такого мосту становитиме до 2 тисяч мегават з кожного боку», - відзначив президент Енергоатома.       

Він нагадав, що проект «Енергетичний міст «Україна - ЄС» схвалений на державному рівні, вже завершено його техніко-економічне обґрунтування, готується документація для оголошення міжнародного конкурсу. «Очікуємо, що спільно з Міністерством енергетики та вугільної промисловості, Міністерством фінансів та Міністерством економіки України ми завершимо відповідну роботу до кінця року, і вже на початку наступного року буде оголошено міжнародний конкурс», - уточнив Юрій Недашковський.

Водночас, як зауважив президент Енергоатома, з точки зору технічної складової підготовки проекту роботи ще досить багато. «Зараз готуємось працювати відразу за кількома напрямками: перший – відновлення лінії електропередач 750 кВ на Жешув, другий напрямок – власне роботи на Хмельницькій АЕС, які передбачають модернізацію відкритого розподільчого пристрою станції, з метою безпечного від’єднання другого енергоблоку ХАЕС від об’єднаної енергосистеми України та його приєднання до ENTSO-E. Для цього нам буде потрібно з випереджуючим темпом змонтувати блочний трансформатор на третьому енергоблоці станції. Крім того ми маємо забезпечити резервне живлення власних потреб другого енергоблоку станції Хмельницької атомної електростанції за рахунок додаткового джерела. Третій напрямок – реконструкція підстанції Західноукраїнська, для того щоб розділити її за класами напруги: клас напруги 330 кВ залишити для роботи на Україну, а клас напруги 750 кВ виділити на експорт на Альбертиршу. Таким чином буде забезпечена видача потужності другого енергоблоку Хмельницької АЕС двома магістральними міждержавними лініями. Уся ця робота відпрацьовується у вигляді проектних рішень, а її фінансування здійснюватиме інвестор, який переможе у конкурсі», - пояснив Юрій Недашковський.

Віце-міністр енергетики Польщі Анджей Піотровський висловив сподівання на успішне вирішення усіх технічних та організаційних питань, які стоять на шляху реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-ЄС». «Перед нами досить довгий шлях, але я сподіваюсь, що  крок за кроком буде знайдено рішення для усіх питань, які стоять перед нами. Ми будемо шукати можливості для подальшого поглиблення співробітництва між Польщею та Україною в енергетичній галузі», - зазначив Анджей Піотровський.

У ході зустрічі Юрій Недашковський та Анджей Піотровський окремо обговорили стан та перспективи добудови енергоблоків №3 та №4.

У рамках візиту польська делегація ознайомилась з роботою Хмельницької АЕС, відвідала відкритий розподільчий пристрій 750 кВ, машинний зал та блочний щит управління енергоблока №2, учбово-тренувальний центр станції.

Довідка. У вересні 2017 року на засіданні Робочої групи Міністерства енергетики та вугільної промисловості з реалізації пілотного проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз»  було розглянуто та схвалено проект Висновків. Ці Висновки сформовані за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства вказаного проекту. Відповідні пропозиції надав Міненерговугілля міжнародний Консорціум з реалізації проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз», утворений міжнародними компаніями - Westinghouse Electric Sweden AB, Polenergia International S.àr.l.(Люксембург) та EDF Trading Limited (Великобританія). Висновки Робочої групи Міненерговугілля надіслано до Мінекономрозвитку для погодження.

В рамках проекту «Енергетичний міст «Україна-Європейський Союз» передбачається відімкнути енергоблок №2 Хмельницької АЕС від Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України та здійснювати експорт електроенергії за двома напрямками: через поновлення ЛЕП 750 кВ на Жешув, а також по діючій лінії на ПС Альбертирша (Угорщина) після модернізації Західноукраїнської підстанції.

Це дасть змогу додати 1000 МВт атомної електроенергії до існуючого експортного потенціалу Бурштинського острову, який на сьогодні забезпечується виключно тепловою генерацією (550 МВт).

Метою Проекту є створення умов для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E за рахунок забезпечення експорту електричної енергії з енергоблока №2 Хмельницької АЕС до країн Європейського Союзу та створення на цій основі механізму фінансового забезпечення розвитку генеруючих потужностей атомної енергетики. Досягнення зазначеної мети здійснюватиметься шляхом:

  • розширення “Бурштинського енергоострову” (включення до нього енергоблоку №2 Хмельницької АЕС, підстанції 750/330 кВ “Західноукраїнська” та міждержавної електричної мережі ПЛ-750 кВ “Хмельницька АЕС – Жешув (Польща)”;
  • забезпечення довгострокового експорту електроенергії до країн ЄС та цільового використання отриманих НАЕК «Енергоатом» коштів у вільно конвертованій валюті на добудову енергоблоків №№3, 4 ХАЕС;
  • підвищення рівня використання та збільшення максимальної потужності ядерних енергоблоків, в тому числі Южно-Української АЕС та Запорізької АЕС;
  • створення інструментів, необхідних для залучення НАЕК “Енергоатом” коштів для фінансування розвитку енергетичної інфраструктури.

Розрахункова вартість Проекту відповідно до ТЕО становить 243,5 млн євро. Проект не вимагає прямого бюджетного фінансування на жодному з етапів його реалізації. Усі заходи, передбачені в його рамках, фінансуватимуться за рахунок власних коштів приватного партнера.




20 листопада атомними станціями вироблено 246,98 млн кВт-г електроенергії

21.11.2017

21 листопада на атомних станціях України в роботі 12 з 15 енергоблоків.

На енергоблоці №1 Запорізької АЕС 94-а доба середнього планового ремонту.

На енергоблоці №6 Запорізької АЕС 10-а доба капітального планового ремонту.

На енергоблоці №1 Хмельницької АЕС 15-а доба капітального планового ремонту.

Диспетчерські графіки генерації становлять: для ЗАЕС – 3 700 МВт, РАЕС – 2 500 МВт, ЮУАЕС – 3 045 МВт, ХАЕС – 1 010 МВт.

Минулої доби, 20 листопада, станціями вироблено 246,98 млн кВт-г електроенергії.

Радіаційний, протипожежний та екологічний стан на промислових майданчиках АЕС - у межах норми.


В Енергодарі відбулися публічні обговорення питань реалізації КЗПБ

20.11.2017

В Культурно-діловому центрі Запорізької атомної електростанції відбулися публічні обговорення питань реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КЗПБ) та Плану екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ) КЗПБ, які реалізовані станом на 30 вересня 2017 року.

В обговоренні прийняли участь фахівці НАЕК «Енергоатом», Запорізької АЕС, консультант групи управління проектом КЗПБ, директор ТОВ «АЕСКАР», представник ВП «Атомпроектінжинірінг» та громадськість міста Енергодар.

Начальник відділу інформаційно-іміджевих проектів Центру зовнішніх інформаційних комунікацій НАЕК «Енергоатом» Роман Зібніцький відкриваючи публічні обговорення стисло розповів про захід та мету реалізації КЗПБ енергоблоків АЕС України.

Начальник управління планування та фінансування ВП «Атомпроектінжинірінг» Максим Пишний в своїй доповіді розповів про реалізацію заходів Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України, яка була затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2011 року №1270, розроблена відповідно до Указу Президента України від 12 травня 2011 року № 585 про введення в дію рішення засідання Ради національної безпеки і оборони України з питань безпеки АЕС України та перспектив розвитку атомної енергетики України в світлі подій на АЕС «Фукусіма-1».

Олена Куницька – інженер відділу екології дирекції з ядерної та радіаційної безпеки НАЕК «Енергоатом» представила громадськості План екологічних заходів, який є невід’ємною частиною КЗПБ. В своїй доповіді вона розповіла, що остання екологічна оцінка була проведена в 2017 році, а екологічний аудит в 2015 році.

«Екологічна оцінка включає наступні завдання: оцінка впливу на навколишнє, природне, соціальне і техногенне середовище, екологічну оцінку результатів реалізації КЗПБ на АЕС України, оцінку можливого впливу від реалізації КЗПБ у транскордонному контексті та заходи з інформування суміжних держав, консультації з громадськістю щодо реалізації заходів КЗПБ», – зазначила Олена Куницька.

Консультант групи управління проектом КЗПБ Людвіг Литвинський розповів про стан реалізації виконання плану екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ) КЗПБ та про реалізацію плану залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) КЗПБ.

Також на публічних обговореннях з питань реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення безпеки енергоблоків АЕС України та Плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ було представлено «Нефінансовий звіт – 2016», як інструмент впровадження змін, який охоплює діяльність НАЕК «Енергоатом» у комплексній уяві.

Захід було проведено відповідно до положень Плану екологічних та соціальних заходів КЗПБ та Плану залучення зацікавлених сторін КЗПБ, з метою підтримання конструктивних тривалих взаємовідносин з особами як всередині країни, так і за її межами, які зазнають або потенційно можуть зазнати впливу від реалізації КЗПБ, та іншими зацікавленими щодо реалізації КЗПБ сторонами, включаючи екологічні та соціальні аспекти.

Витрати на виконання КЗПБ здійснюються за рахунок власних коштів НАЕК «Енергоатом», а також коштів, наданих як кредити Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євратомом. Для проектів, що кредитуються ЄБРР, банком визначені спеціальні Вимоги щодо реалізації проекту для ключових аспектів з екологічних та соціальних питань і впливів. Якщо, як у випадку з КЗПБ, запропонована діяльність стосується існуючих об'єктів або майданчиків, позичальник має прийняти та впровадити План екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ), а також скласти, оприлюднити та виконувати План залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) протягом виконання проекту.

ПЕСЗ КЗПБ та ПЗЗС КЗПБ були оприлюднені та залишаються доступними на офіційному веб-сайті НАЕК «Енергоатом» за посиланням.


23 листопада Енергоатом проведе у Вараші публічні обговорення питань реалізації КзПБ

20.11.2017

23 листопада 2017 року в інформаційному центрі Рівненської АЕС пройдуть публічні обговорення питань реалізації Комплексної (зведеної) програми підвищення рівня безпеки енергоблоків атомних електростанцій України (КзПБ) у 2017 році, включаючи соціальні та екологічні аспекти, які визначені Планом залучення зацікавлених сторін, затвердженим 15.02.2015 року президентом ДП «НАЕК «Енергоатом».

З метою неухильного подальшого підвищення ядерної безпеки, забезпечення ефективної та надійної роботи енергетичної галузі, доведення безпеки атомних енергоблоків України до рівня, що відповідає міжнародно визнаним вимогам з ядерної безпеки та охорони довкілля НАЕК «Енергоатом» реалізує Комплексну (зведену) програму підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій (КзПБ).

Витрати на виконання КзПБ здійснюються за рахунок власних коштів НАЕК «Енергоатом», а також кредитних коштів, наданих Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) та Євратомом. Для проектів, що кредитуються ЄБРР, банком визначені спеціальні Вимоги щодо реалізації проекту (ВРП) для ключових аспектів з екологічних та соціальних питань і впливів. Якщо, як у випадку з КзПБ, запропонована діяльність стосується існуючих об'єктів або майданчиків, позичальник має прийняти та впровадити План екологічних та соціальних заходів (ПЕСЗ), а також скласти, оприлюднити та виконувати План залучення зацікавлених сторін (ПЗЗС) протягом виконання проекту. ПЕСЗ та ПЗЗС КзПБ були оприлюднені та залишаються доступними за вказаним посиланням.

Відповідно до положень ПЕСЗ КЗПБ та ПЗЗС КЗПБ, з метою підтримання конструктивних тривалих взаємовідносин з особами як всередині країни, так і за її межами, які зазнають або потенційно можуть зазнати впливу від реалізації КЗПБ, а також іншими зацікавленими щодо реалізації КЗПБ сторонами, включаючи екологічні та соціальні аспекти, НАЕК «Енергоатом» будуть проведені публічні обговорення питань реалізації КЗПБ та ПЕСЗ КЗПБ у містах-супутниках діючих АЕС України.

У місті-супутнику Рівненської АЕС Вараші публічні обговорення відбудуться 23 листопада о 10:00 за адресою: м. Вараш, майдан Незалежності, 5, інформаційний центр «Полісся». Запрошуємо всіх зацікавлених осіб взяти участь у зустрічі.

 

Контактна особа – Дукач Валентина Василівна, фахівець роботи з громадськістю та ЗМІ прес-центру УІтаЗГ РАЕС. Тел.: (03636) 2-14-43, 2-19-08.

Контактна особа – Зібніцький Роман Григорович, начальник відділу інформаційно-іміджевих проектів НАЕК «Енергоатом». Тел. (044) 277-79-08; e-mail: pr@atom.gov.ua


Заміна конденсаторів турбін дозволяє Южно-Українській АЕС працювати на потужності 3050 МВт

20.11.2017

Протягом тижня після включення в мережу енергоблока №3 по закінченні поточного ремонту сумарна потужність Южно-Української АЕС досягає 3050-3055 МВт. Востаннє такі показники на станції фіксувалися в період з 2004 по 2006 рік. Досягти нинішніх параметрів вдалося завдяки комплексу робіт, головна з яких - заміна конденсаторів турбін енергоблоків №1 і №2.

Необхідність її виконання була викликана тим, що на южно-українському майданчику конденсатори турбін працюють в значно тяжчих умовах у порівнянні з іншими вітчизняними станціями через підвищений солевміст Ташлицького ставка-охолоджувача. На енергоблоці №2 Южно-Української АЕС заміну було виконано в два етапи протягом 2015-2017 років. У перебігу ремонтної кампанії 2017 року на енергоблоці №1 виконано частину робіт з заміни конденсатора турбіни. Це дозволило підвищити ККД, ефективність роботи блока, і після включення в мережу 24 вересня 2017 року він став видавати більше електроенергії. Решту конденсатора турбогенератора планується замінити в ППР-2018.

Внесок в підвищення поточної потужності блоків роблять і заходи, проведені в рамках підвищення теплової потужності на енергоблоці №1. Перший южно-український «мільйонник» став пілотним у реалізації відповідної галузевої програми. У результаті виконаної роботи в листопаді 2016 року блок було виведено на рівень теплової потужності 3045 МВт, що відповідає 101,5% проектної потужності. Підвищити потужність вдалося завдяки виконаній у процесі підготовки до продовження строку експлуатації масштабної модернізації обладнання. 45 надпроектних теплових мегават потужності дозволяють отримати близько 15 додаткових електричних мегават з енергоблока. Реалізація планів з підвищення потужності вітчизняних енергоблоків дозволить виробляти додаткові мегавати електроенергії, що роблять вагомий внесок у підвищення енергобезпеки України. Нині ведеться робота з підвищення теплової потужності енергоблока №2.

Заступник головного інженера з експлуатації другої черги ВП ЮУАЕС Володимир Бандурко зазначає: «Успішної роботи всіх трьох блоків досягнуто завдяки злагодженим діям колективу ЮУАЕС з виконання масштабних реконструктивних робіт протягом останніх декількох років».

Колектив Южно-Української АЕС працює над тим, щоб і в літні місяці всі три енергоблоки могли працювати на повну потужність. Реалізація проекту реконструкції системи технічного водопостачання Южно-Української АЕС дозволить уникнути втрат виробництва електроенергії на ЮУАЕС через високу температуру циркуляційної води та зняти обмеження потужності енергоблоків, викликані недостатньою здатністю ставка-охолоджувача в спекотні літні періоди. Реконструкція системи техводопостачання ЮУАЕС передбачає реалізацію трьох проектів: будівництво 5 бризкальних басейнів, облаштування струменеспрямовуючої споруди (завіси) в акваторії Ташлицького водосховища, а також комплексу споруд для заповнення і підживлення водоймища-охолоджувача. Практична реалізація проекту реконструкції системи техводопостачання ЮУАЕС розпочалася в березні 2016 року. Тривалість будівництва - 36 місяців.